На одній із конференцій в дні ось ці
Я навчилася молитись по руці:
Від великого ми пальчика підемо,
Всі разОм так до мізинчика й дійдЕмо.
1) Наш великий палець- кожного сім'я,
Тож помолимось за найрідніших - ти і я.
Хай Господь усіх помилує й спасе,
По житті їх на руках Своїх несе!
2) Вказівний, яким показуєм на інших,
Ось по ньому ми помолимось за ближніх,
Хто оточує нас в церкві, на роботі,
За сусідів й не забудем за народ свій,
Хто воює і життя нам захищає,
За таких молитв багато не буває.
3) Наш середній- палець гарний і найвищий.
Ми за владу ним помолимось, щоб швидше
Бога щиро наша влада поважала
І закони з Богом в серці лиш приймала.
4) Безіменний- пальчик трішки заслабкий.
Тож помолимось , кому цей шлях тяжкий:
За вдову, за сироту, і хто в полоні,
Хто є біженцем і хоче так додому.
5) А найменший пальчик - я, це річ проста.
То ж попросим кожен прощення в Христа,
Бо ми люди , всі слабкі, що не кажіть.
Хай достойно допоможе Бог прожить.
Ось такою є підказка - по руці.
Хай лунають молитвИ у дні ось ці,
Не лінуймося, молімось кожен час,
Щоб нарешті Бог помилував всіх нас!
Надежда Горбатюк,
Украина
Християнка, люблю Господа. Вчуся любити ближнього...
Прочитано 1706 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Полёт Духа – Возврат Домой в Небесную Обитель… - Лялин Андрей Владимирович (LAVScan) Что такое Человек?..
Это Незримо-Вечная Небесная Душа и Осязаемо-Чувствуемое Физическое Тело…, Отягощённое Весомыми Пороками, как якорями, приковывающими Наш Вечный Дух к Бренно-Ничтожному Земному Телу…
…к Телу - Мнимой Реальности… Ложного Восприятия… Ничтожного Физического Существования…
…Вместо Истинно-Духовной Вселенской Жизни…
…Во Все Времена… Во Все Эпохи…
…Вне Зависимости от Пространства… от Форм Существования и Проявления Духа в Материи - Мысли… Действия… Вселенского Смысла…
Невесомо-Неведомые Прозрачные Крылья, Волнующе-Трепетно Зовущие Нас в Небо…
…и Гибнувшие…
…от Нашего Вынужденного Духовного Без-ДЕЙСТВИЯ и Без-ДЕЛИЯ…
…Чугунные Шары на ногах Человеческих…, не позВОЛЯющие до Определённого Момента Духу Небесному покинуть Тюрьму Тела Земного…
