«Помыслите о Претерпевшем такое над Собою поругание от грешников, чтобы вам не изнемочь и не ослабеть душами вашими» (Евр.12,3)
Жизнь истинного христианина на земле постоянно сопряжена с духов-
ной борьбой – это борьба с соблазном греха (ст.4), от которой он может изнемогать! Возможно, и этот предстоящий год будет для кого-то из нас годом серьёзных испытаний и ожесточённой борьбы, если Господь Иисус ещё не заберёт к Себе нас раньше. Для этого важно иметь источник силы и помощи! Где же находится этот источник?
«Помыслите…, ЧТОБЫ вам не изнемочь»! Вот где находится источник всякого благословения для христианина! Страдающий Христос,центр наших размышлений в этих годовых заметках, – именно Он является силой и помощью для каждого из нас!
Лишь Тебе нищету исповедую,
Мой надёжный и любящий Друг!
Ты чудесной голгофской победою
Укрепляешь слабеющий дух!..
Окрыляешь заботою нежною
И влечёшь Своей славой мой дух!
Подвиг Голгофы – это сила христианина! Там одержана полная победа над грехом и всеми соблазнами! Если наш взор устремлён в вере туда,тогда победа и нам (лично) гарантирована! Если же мы не размышляем о страдающем Христе, то ослабеваем нашими душами и изнемогаем в борьбе! Такие христиане становятся лёгкой добычей сатаны, врага их душ.
Именно поэтому Дух Бога в Писании нас призывает «помыслить о Претерпевшем такое над Собою поругание от грешников». Он – наша сила и победа! Питаясь Им, и мы становимся сильными!
Пусть же Святой Дух направит все наши помышления и рассуждения на превознесённую личность нашего досточтимого Господа и Спасителя в
течение лежащего перед нами года, если Бог не соблаговолит «остановить» время и забрать нас к Себе раньше!
По Украински-
«Хто витерпів таку над Собою наругу від грішників, щоб ви, знемагаючи, не впали духом»
Земне життя справжнього християнина постійно пов’язане з духовною боротьбою – це боротьба зі спокусою гріха (в.4), від якої він може знемагати! Можливо, і цей майбутній рік буде для когось із нас роком серйозних випробувань та запеклої боротьби, якщо Господь Ісус ще не забере нас до Себе раніше. Для цього важливо мати джерело сили та допомоги! Де ж воно перебуває?
«Подумайте…, ЩОБ ви, знемагаючи, не впали»! Ось де воно, джерело будь-якого благословення для християнина! Стражденний Христос, центр наших роздумів, – саме Він є силою та допомогою для кожного з нас!
Припадаю душею убогою
Я до ніг Твоїх, Спасе і Друг!
І Голгофською знов перемогою
Ти зміцняєш мій слабнучий дух!..
Окриляєш турботою ніжною,
Вабиш славою в небо мене…
Подвиг Голгофи – це сила християнина! Там здобуто цілковиту перемогу над гріхом і всіма спокусами! Якщо наш погляд рине у вірі туди, тоді перемогу й нам (особисто) гарантовано! Коли ж ми не думаємо про стражденного Христа, то слабшаємо нашими душами та знесилюємось у боротьбі! Такі християни стають легкою здобиччю для сатани, ворога їхніх душ. Саме тому Дух Божий у Святому Письмі закликає нас «подумати про Того, Хто витерпів таку над Собою наругу від грішників». Він – наша сила й перемога! Живлячись Ним, ми теж стаємо сильними!
Хай же Святий Дух скерує всі наші думки й міркування на величну особу нашого вельмишановного Спасителя та Господа впродовж року, що лежить перед нами, якщо Бог не зволить «зупинити» час і взяти нас до Себе раніше!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
