Вы никогда не задумывались от чего на небе так мало звезд? В городе чистое и бесконечно красивое небо покрыто серыми тучами. Лишь на природе можно увидеть волшебный космос,бесконечную галактику.
Я расскажу вам одну интересную сказку...Закройте глаза,отпустите все свои земные мысли и представьте:вот вы уже порите высоко-высоко над землей,вам не нужна суета. Вот вы начинаете вспоминать в чем настоящие идеалы.
Давным-давно,когда души людей не знали зла,лести,предательства..
Собрал Бог вокруг себя ангелов и поручил им спуститься на землю и поведать людям о том,что за грехи Он будет забирать с неба звезды. А за покаяние вернет.
И спросил ангел: -Отец мой,как же мы спустимся?
-По звездам,дети мои. Они укажут вам правильный путь.
Спустились ангелы по ярким звездам на землю. Передали людям послание Бога. И снова ушли в бесконечную ввысь по завораживающему пути.
Шли года..Но люди из-а вечной земной суеты забыли про чистое небо,по которому когда-то спускались к ним ангелы.
После покаянных молитв на небе не появлялись звезды. Тогда люди,отчаившись,больше не молились. Один сказал -Бог меня не слышит! Другой сказал -Нет Бога! Все не по Его воли происходит! Тогда Бог затянул тучами землю - что бы не видеть позор, который совершает человек.
Где-то на краю города,у реки, стоял ветхлявый дом. Там было тесно,но очень тепло и уютно. В углу висела лампада и стоял человек и тихо молился. Молился не за себя,а о прощении обезумевших и отчаивших детей Своих. Молитва его с любовью и терпением неслась к Богу. Он обращался к Богу со всей душой,с любовью,которую не утратил!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
